ВЕЛИКДЕНЬ В НАШІЙ УКРАЇНІ

НАРОДНИЙ ОБРАЗ ВЕСНИ

Разом із пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народних весняних свят, пов’язаних зі стародавніми міфами та віруваннями, що супроводжуються піснями, іграми та хороводами.

Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни — гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Вона, ця дівчина-весна — бажаний і довгожданий гість, її закликають дівчата піснями-веснян-ками, її зустрічають діти з дарами — солодким печивом у вигляді пташок, її уособлює найкраща з дівчат напередодні дня святого Юрія, «Ляля» або «Леля», котра одягає на себе білу вишиту сорочку, кладе на голову вінок з весняних квітів, оперізується «зеленим» поясом з трави і квітів і роздає дівчатам дари — вінки, що вістять весілля.

Народний образ весни — це образ краси, сили і надії.

Головним святом весняного циклу є Великдень — найбільше християнське свято нашої Батьківщини, коли ми з глибокою вірою в серці висловлюємо слова: «Воскресне Україна!»

Хороводи дівчат, «вулиця» сільської молоді, забави дітей, зустріч птахів, що повертаються з вирію, травневі свята і нарешті «зіль-ник» — чарівна казка нашої старовини. Все це — українська весна, голос предків наших, дорога поезія нашої Вітчизни...

На Благовіщення та Великдень, коли дні гарні та ясні, дівки ходять довкола села і співають, а за ними ідуть маленькі діти. Вийдуть на просторіше сухе місце, беруть трьох малих хлопчиків (дівчаток — ні), садовлять їх навскоси (трикутником), один проти одного, а тоді беруться за руки; одна заходить між дітей і виводить кривого танця; дійде до задньої, тоді беруться задня з передньою за руки і вже ходять кругом та співають пісню:

А у кривого танця Да не виведу конця.

Буде його да виводити,

Йому конець да находити.

Як переспівають пісню, то всі дівчата спиняються, обертаються до дітей, поділяються на три частини (кожна частина стоїть кругом одного хлопця) і плескають руками над їх головами та співають:

Ладки, ладки Да веребчику...

Як закінчать пісню, то піднімають дітей на руки і підкидають угору (кожного хлопця) кілька разів і все на руках спускають та кричать: «ту-та-та» — і так вітають хлопців.

За Олексою Воропаєм

1. Прочитай уважно текст. Що тобі відомо про давні українські свята Благовіщення та Великодня? Чи святкують їх у твоїй родині?

2. Чому, на твою думку, гаївкові танки водили переважно дівчата?

3. Які гаївкові ігри ти знаєш? Чи доводилось тобі брати участь у колективних веснянкових забавах?

Розпитай у своїх родичів, як святкували Великдень у твоїй родині. Можливо, твої дідусі та бабусі зможуть пригадати якусь цікаву історію, пов’язану зі святкуванням найбільшого весняного свята. Поділися цією історією з однокласниками — у вигляді усної розповіді, маленького оповідання чи вірша. Створи словесний «портрет» або малюнок Весни — як ти її уявляєш.

Знайдіть у прочитаному тексті зорові та звукові деталі, які допомагають нам краще уявити образ весни, котру вшановували українці.

Пригадайте, які ще весняні свята вшановували в Україні напередодні Великодня.

Розкажіть, як святкують у ваших родинах Вербну неділю, якщо ви її святкуєте. Створіть презентацію «вербової гілочки».

Придумайте свої побажання друзям та близьким у Вербну неділю та на Великдень або якусь цікаву історію про цілющу силу вербової гілочки, якщо ви святкуєте ці свята.

«ПЛЕТЕНИЙ ШУМ»

Народна гаївкова гра

«Плетений Шум» — дуже гарна гуртова гра, бо це заразом і танок. Тим-то в неї і гратися, і дивитись, як граються, гарно. Всі беруться за руки і стають півколом. Середня пара підносить з’єднані руки догори — це «ворота». Крайні парами — один іде з одного, другий — з другого боку — пробігають у «ворота». Коли ж доходить черга до середньої пари, то вона перекручується під своїми руками, і гра йде далі. Шум то заплітають, то розплітають, співаючи таку пісеньку:

Ой нумо, нумо В плетеного Шума! Як наша мати Буде заплітати? Заплетися, Шуме, Заплетися, Хрещатий барвінку, Розстелися!

Ой нумо, нумо В плетеного Шума! Як наша мати.

Буде розплітати? Розплетися, Шуме, Розплетися, Хрещатий барвінку, Розтелися!

Так повторюють, доки награються.

1. Як ти розумієш образ весняного Шума? Чому, на твою думку, учасники гри то заплітають його, то розплітають?

2. Як ти вважаєш, чи може людина словом, танцем, рухами взаємодіяти з природою, вивільняти її живу енергію?

3. Чому гаївкові ігри водили саме навесні?

«ВОРОТАР»

Народна гаївкова гра

Учасники гри розбиваються на два гурти. Перший стає в одну лінію. Другий гурт на початку складається з двох гравців, які беруться за руки і, піднісши їх догори, утворюють «ворота». Перший гурт заспівує, другий відповідає. Після слів «їдем-поїдем!» перший гурт чимдуж біжить до «воріт»; «ворота» пропускають кількох гравців і розбивають їхню лінію, різко опустивши зімкнені руки. Після цього ті, хто встиг пробігти, парами стають позаду воріт і теж роблять «ворота», а решта вертаються на попереднє місце. Гра триває доти, доки увесь перший гурт не увіллється до другого.

— Воротар-воротар-воротарчику,

А втвори, а втвори воротонька!

— А що ж то, а що ж то за пан їде?

А що ж то, а що ж то за дар везе?

— Золоте, золоте горняточко,

Крайнєє, крайнєє дитяточко!

— Нема пана вдома, поїхав до Львова Ключі купувати, замки замикати!

— А ми ключі відберем,

Та й всі замки розімкнем!

Їдем-поїдем!

1. Хто у гаївковій грі, на твою думку, є тим таємничим «воротарем», що не пускає учасників гри? Чи схожий він на темну силу холоду, який не хоче пускати весну?

2. Символом чого виступає у грі радісне «дитяточко»? Що несе воно в «золотому горняточку»?

3. Навіщо учасники гри «відбирають» у «воротаря» «ключі»? Що вони випускають на волю?

«ЦАРІВНА»

Народна гаївкова гра

Молодь обирає з-поміж себе Царівну, Царевича і Відьму. Усі беруться за руки і йдуть по колу, всередині якого проти руху гуляє Царівна. Згодом у коло ззовні проскакує Відьма, насилає сон на Царівну та всіх учасників гри. З’являється Царевич і проганяє відьму геть... Коли співають про весілля, усі беруться парами і танцюють, а коли співають «Слава!..» — приплескують у долоні. Потім обирають нових персонажів, і гра починається спочатку.

Була собі царівна,

Царівна, царівна,

Була собі царівна,

Царівна молода.

Царівно, бійся відьми злої, Відьми злої, відьми злої, Царівно, бійся відьми злої, Відьми злой!

Аж десь узялась відьма зла, Відьма зла, відьма зла,

Аж десь узялась відьма зла, Відьма зла.

Засни, царівно, на сто літ, На сто літ, на сто літ,

Засни, царівно, на сто літ, На сто літ!

І всі заснули тихим сном, Тихим сном, тихим сном,

І всі заснули тихим сном, Тихим сном...

Аж ось прийшов царевич, Царевич, царевич,

Аж ось прийшов царевич, Царевич молодий!

І поцілунком розбудив, Розбудив, розбудив,

І поцілунком розбудив Царівну молоду!

Було весілля на сто літ,

На сто літ, на сто літ,

Було весілля на сто літ,

На сто літ!

І танцював там цілий світ, Цілий світ, цілий світ,

І танцював там цілий світ, Цілий світ!

І всі кричали: «Слава! Слава! Слава!»

І всі кричали: «Слава!»

Тій парі молодій!

1. Які казкові сюжети нагадує тобі ця гаївкова гра?

2. Хто така, на твою думку, «відьма зла», яка хоче «приспати» царівну?

3. Які герої та героїні народних казок присутні в народних іграх? З чим, на твою думку, асоціюється царівна у гаївковій грі? Які сили землі пробуджуються до життя в образі царівни? Які образи гри втілюють у собі силу застою, мороку, що не пускає весну та розвій життя у пробуджений сонцем світ?

Поділіться на групи відповідно до сюжету гри. Розіграйте одну чи дві гри на вибір.

Відеоролик з гаївковою грою «Царівна».

Запис виступу гурту «GO-А» на Євро-баченні з піснею «Шум».

 

Це матеріал з підручника "Українська література" 5 клас Чумарна 2022